Цифран оде 1000 инструкция по применению

ГЛАВНЫЙ КИТАЙСКИЙ ВРАЧ ПО СУСТАВАМ ДАЛ БЕСЦЕННЫЙ СОВЕТ:
ВНИМАНИЕ! Если у Вас нет возможности попасть на прием к ХОРОШЕМУ врачу - НЕ ЗАНИМАЙТЕСЬ САМОЛЕЧЕНИЕМ! Послушайте, что по этому поводу говорит ректор Китайского медицинского университета Профессор Пак.

И вот какой бесценный совет по восстановлению больных суставов дал Профессор Пак:

Читать полностью >>>

Склад

діюча речовина: ciprofloxacin;

1 таблетка пролонгованої дії, вкрита плівковою оболонкою, містить ципрофлоксацину 500 мг або 1000 мг;

допоміжні речовини: натрію альгінат, гіпромелоза, натрію гідрокарбонат, кросповідон, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк;

опадрай білий: гіпромелоза; лактоза, моногідрат; титану діоксид (Е 171); макрогол 400;

чорнило: шелак, заліза оксид чорний (Е 172), пропіленгліколь.

Фармакологическое действие

Цифран — противомикробный препарат широкого спектра действия из группы фторхинолонов. Механизм действия связан с ингибированием фермента ДНК-гиразы бактерий и нарушением синтеза ДНК. Цифран повышает проницаемость клеточной оболочки бактерий. Оказывает бактерицидное действие на бактерии, находящиеся как в фазе размножения, так и в фазе покоя.

Активен в отношении аэробных грамотрицательных бактерий:  Escherichia coli, Klebsiella spp., Proteus spp. (индол-положительные и индол-отрицательные), Serratia spp., Enterobacter spp., Morganella morganii, Providencia spp., Citrobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp., Yersinia enterocolitica, Vibrio cholerae, Vibrio parahaemolyticus, Campylobacter jejuni, Pseudomonas aeruginosa, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Haemophilus influenzae, Acinetobacter anitratus, Branhamella catarrhalis, Gardnerella vaginalis, Moraxella spp.

, Pasteurella spp.; аэробных грамположительных бактерий:  Staphylococcus aureus, включая штаммы, продуцирующие пенициллиназу, и метициллин-резистентные штаммы, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus viridans, Listeria monocytogenes; внутриклеточных бактерий:  Chlamydia trachomatis, Mycoplasma hominis, Legionella spp., Brucella spp.

К препарату устойчивы анаэробные бактерии:  большинство штаммов Clostridium spp., Fusobacterium spp., Actinomyces spp.

Препарат оказывает длительный (до 6 ч) постантибиотический эффект, предотвращая рост бактерий в концентрациях ниже МПК.

Цифран не оказывает существенного влияния на анаэробные микроорганизмы и не нарушает нормальную микрофлору кишечника и влагалища. Хромосомоопосредованная резистентность к Цифрану встречается редко, плазмидоопосредованная устойчивость отсутствует. Перекрестная резистентность с другими антибиотиками, кроме фторхинолонов, отсутствует.

Цифран активен в отношении грамположительных и грамотрицательных возбудителей, устойчивых к пенициллинам, цефалоспоринам и аминогликозидам.

Цифран является противомикробным средством и относится к группе фторхинолонов. Его действие направлено на разрушение бактериального фермента топоизомеразы II, который участвует в построении бактериальной ДНК. В результате этого патогенный микроорганизм теряет способность к дальнейшему развитию и размножению.

К ципрофлоксацину имеют чувствительность многие бактерии:

  1. Грамположительные аэробные микроорганизмы. В их числе можно назвать энтерококки, стафилококки, стрептококки, листерию и возбудитель сибирской язвы.
  2. Грамотрицательные аэробные бактерии. К этой группе относят цитробактеры, шигеллы, сальмонеллу, кишечную и гемофильную палочки, нейсерии, энтеробактеры, бактерии рода Campylobacter, Moraxella, Serratia, Providencia.

Невосприимчивостью к препарату обладают следующие патогенные микроорганизмы:

  • большинство штаммов рода Burkholderia cepacia;
  • Clostridium difficile;
  • некоторые штаммы Stenotrophomonas maltophilia.

Фармакокинетика

Ципрофлоксацин характеризуется быстрым всасыванием из желудочно-кишечного тракта. При этом высвобождение активного вещества происходит равномерно, благодаря чему терапевтический эффект сохраняется при использовании Цифрана 1 раз в 24 часа.

Максимальная концентрация в плазме крови достигается спустя 6 часов после приема. Этот показатель равен 0,0024 мг/мл. Клинические исследования подтвердили способность ципрофлоксацина проникать во все физиологические жидкости организма. Присутствие лекарства выявлено в лимфе, слюне, перитонеальной жидкости, секреторной жидкости бронхов, секреции слизистой носа, а также секрете предстательной железы и сперме.

Частичный метаболизм происходит в печени. Период полувыведения равен 3,5-4,5 часа. Вывод происходит через почки (около 50%). При этом 15% выводится в виде активных метаболитов.

Период полувыведения Цифрана 1000 равен 3,5-4,5 часа; вывод происходит через почки

Способ применения и дозы

  • заболевания нижних дыхательных путей вызванные граммположительными бактериями (обострение хронических обструктивных заболеваний легких, бронхолёгочные инфекции при кистозном фиброзе или бронхоэктазе, пневмония)
  • хронический гнойный средний отит (злокачественный наружный отит)
  • обострение хронического синусита, вызванного грамотрицательными бактериями
  • инфекции мочевыводящих путей (включая пиелонефрит)
  • гонококковый уретрит и цервицит
  • орхоэпидидимит, в т.ч. вследствие Neisseria gonorrhoeae
  • воспалительные заболевания органов малого таза, в т.ч. вследствие Neisseria gonorrhoeae. В случае вышеуказанных инфекций половых путей, вызванных предполагаемой или известной Neisseria gonorrhoeae, очень важно подтвердить восприимчивость на основе лабораторного испытания
  • инфекции желудочно-кишечного тракта ( диарея путешественников)
  • интраабдоминальные инфекции
  • инфекции кожи и мягких тканей вследствие грамотрицательных бактерий
  • инфекции костей исуставов
  • лечение инфекций у нейтропенических больных
  • профилактика инфекций у нейтропенических больных
  • профилактика инвазивных инфекций вследствие Neisseria meningitidis
  • ингаляционная формa сибирской язвы (постконтактная профилактика и радикальное лечение).

Не режьте, не измельчайте и не жуйте таблетку. Таблетка принимается после еды и глотается целиком.

Таблетки Цифран ОД принимаются один раз в день.

Дозировка и курс лечения зависят от показаний, степени тяжести и локализации инфекции, восприимчивости к ципрофлоксацину патогенного микроорганизма(ов), функции почек больных и от клинической и бактериологической эффективности.

Для лечения некоторых бактериальных инфекций (напр. Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter or Staphylococci) могут понадобиться более высокие дозы ципрофлоксацина и совместное введение с другими надлежащими антибактериальными средствами.

  • повышенная чувствительность к ципрофлоксацину или другим антибактериальным препаратам класса хинолонов, а также повышенная чувствительность к компонентам препарата Цифран ОД
  • одновременный прием с тизанидином, теофиллином
  • детский возраст до 18 лет
  • беременность и период лактации
  • эпилепсия, приступы судорог в анамнезе, органическое поражение мозга
  • псевдомембранозный колит
  • дефицит глюкоза-6-фосфатдегидрогеназы.

Перед применением лекарственного средства необходимо ознакомиться с противопоказаниями. Среди них:

  • индивидуальная непереносимость ципрофлоксацина или антибиотиков класса хинолонов;
  • гиперчувствительность к компонентам Цифрана;
  • детский возраст до 18 лет;
  • недостаток глюкоза-6-фосфат дегидрогеназы;
  • период беременности и лактации;
  • судороги в анамнезе;
  • псевдомембранозный колит;
  • органическое поражение головного мозга.
Цифран противопоказан детям до 18 лет

Цифран противопоказан детям до 18 лет.

Цифран противопоказан в период беременности

Цифран противопоказан в период беременности.

Цифран противопоказан при псевдомембранозном колите

Цифран противопоказан при псевдомембранозном колите.

Цифран противопоказан при органическом поражении головного мозга

Цифран противопоказан при органическом поражении головного мозга.

С осторожностью

В инструкции указано и несколько патологических состояний, при которых требуется корректировка схемы лечения Цифраном. Это:

  • почечная недостаточность с уровнем клиренса креатинина 35-50 мл/мин;
  • нарушенное мозговое кровообращения;
  • атеросклероз сосудов головного мозга;
  • психические заболевания;
  • эпилепсия;
  • печеночная недостаточность;
  • поражения сухожилий, вызванные употреблением фторхинолонов.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Ципрофлоксацин in vitro проявляє високу ефективність щодо широкого спектра грамнегативних і грампозитивних збудників. Механізм антибактеріальної дії зумовлений здатністю ципрофлоксацину пригнічувати топоізомерази ІІ типу (ДНК-гіразу та топоізомеразу IV), які є необхідними для багатьох процесів життєвого циклу ДНК, таких як реплікація, транскрипція, репарація і рекомбінація.

Механізм резистентності

Резистентність до ципрофлоксацину іn vitro зазвичай пов’язана з мутаціями сайту-мішені, які виникають у бактеріальних топоізомеразах і ДНК-гіразі шляхом багатоступеневих мутацій. Одинарні мутації можуть скоріше призвести до зниження чутливості, а не до клінічної резистентності. Однак множинні мутації зазвичай спричиняють клінічну резистентність до ципрофлоксацину та перехресну резистентність до хінолонів.

Механізми резистентності, які інактивують інші антибіотики, такі як зниження проникності зовнішньої стінки бактерії (притаманно для Pseudomonas aeruginosa) та активне виведення препарату з клітини (ефлюкс), можуть вплинути на чутливість до ципрофлоксацину. Повідомлялося про розвиток плазмідопосередкованої резистентності, кодованої qnr-геном антибіотикорезистентності.

Мінімальна бактерицидна концентрація (MБК), як правило, не перевищує мінімальну інгібуючу концентрацію (MІК) більш ніж у 2 рази.

Чутливість до ципрофлоксацину іn vitro

Поширеність набутої резистентності виділених видів може варіювати залежно від місцевості і часу, тому необхідна локальна інформація про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності слід звернутися за консультацією до спеціалістів, коли місцева поширеність резистентності набула такого рівня, що користь від застосування засобу, принаймні щодо деяких видів інфекцій, є сумнівною.

До ципрофлоксацину загалом чутливі in vitro нижчезазничені роди та види бактерій.

 Аеробні грампозитивні мікроорганізми

Bacillus anthracis

Staphylococcus aureus

(метицилінчутливі ізоляти)

Staphylococcus saprophyticus

Streptococcus spp.

Цифран оде 1000 инструкция по применению

 Аеробні грамнегативні мікроорганізми

Aeromonas spp.

Moraxella catarrhalis

Brucella spp.

Neisseria meningitidis

Citrobacter koseri

Pasteurella spp.

Francisella tularensis

Salmonella spp.

Haemophilus ducreyi

Shigella spp.

Haemophilius influenzae

Vibrio spp.

Legionella spp.

Yersinia pestis

Анаеробні мікроорганізми

Mobiluncus

Інші мікроорганізми

Chlamydia trachomatis

Chlamydia pneumoniae

Mycoplasma hominis

Mycoplasma pneumoniae.

Різну чутливість до ципрофлоксацину проявляють: Acinetobacter baumann, Burkholderia cepacia, Campylobacter spp., Citrobacter freudii, Enterococcus faecalis, Enterobacter aerogenes, Enterobacter clocae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp., Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas fluorescens, Serratia marcescens, Streptococcus pneumoniae, Peptostreptococcus spp., Propionibacterium acnes.

Staphylococcus aureus (метицилінрезистентні) та Stenotrophomonas maltophilia, Actinomyces, Enteroccus faecium, Listeria monocytogenes, Mycoplasma genitalium, Ureaplasma urealitycum, анаеробні мікроорганізми (за винятком Mobiluncus, Peptostreptococus, Propionibacterium acnes).

Дані щодо легеневої сибірської виразки

Рекомендації щодо застосування людині базуються в основному на чутливості мікроорганізмів in vitro, на даних досліджень на експериментальних тваринах та на обмежених даних щодо застосування людям. Ефективним вважається застосування ципрофлоксацину протягом двох місяців у дозі 500 мг для запобігання захворювання на сибірську виразку у людини. Лікар повинен проводити лікування згідно з національними та/або міжнародними консенсуальними документами про лікування сибірської виразки.

Доклінічні дані з безпеки

Імовірність гострої токсичності після перорального застосування ципрофлоксацину можна визначити як дуже низьку. Залежно від окремих видів, LD50 при внутрішньовенному введенні становила 125-290 мг/кг.

Хронічна токсичність

6-місячне дослідження переносимості

Пероральне застосування

Дози до 500 мг/кг та 30 мг/кг включно переносилися без шкоди щурами та мавпами відповідно. Зміни в дистальних ниркових канальцях спостерігалися у деяких мавп у групі, у якій застосовували найвищу дозу (90 мг/кг).

Канцерогенність

Дослідження канцерогенності на мишах (21 місяць) і щурах (24 місяці) з дозами до 1000 мг/кг маси тіла/доба у мишей і 125 мг/кг маси тіла/доба у щурів (збільшена до 250 мг/кг маси тіла/ день після 22 тижнів) не надали жодних доказів можливого канцерогенного ефекту при будь-яких дозах.

Репродуктивна токсикологія

Дослідження фертильності на щурах

Під час застосовання ципрофлоксацину не було виявлено токсичного впливу на фертильність, внутрішньоутробний і постнатальний розвиток молодих тварин, а також на фертильність покоління F1.

Дослідження ембріотоксичності

Дослідження не надали жодних доказів будь-якої ембріотоксичної або тератогенної дії ципрофлоксацину.

Перинатальний та постнатальний розвиток у щурів

Цифран оде 1000 инструкция по применению

Не було виявлено жодного впливу препарату на перинатальний або постнатальний розвиток тварин. На кінець періоду вирощування гістологічні дослідження не показали жодних ознак пошкодження суглобів у молодих тварин.

Мутагенність

Було проведено шість випробувань ципрофлоксацину на мутагенність in vitro.

Хоча два з восьми досліджень in vitro (таких як аналіз прямої мутації клітин лімфоми мишей /Mouse Lymphoma Cell Forward Mutation Assay та Аналіз репарації ДНК первинної культури гепатоцитів щурів/Rat Hepatocyte Primary Culture DNA Repair Assay), всі системи тестування in vivo, які охоплюють всі відповідні кінцеві точки, дали негативні результати.

Дослідження впливу на суглоби

Аналогічно іншим інгібіторам гірази, ципрофлоксацин може спричиняти пошкодження у великих, опорних суглобах молодих тварин.

Ступінь пошкодження хряща варіює залежно від віку, виду та дози; ступінь пошкодження може бути знижено шляхом зменшення вагового навантаження на суглоби. Дослідження на дорослих тваринах (щурах, собаках) не виявили жодних ознак ушкодження хряща. У ході досліджень на молодих собаках породи бігль застосування високих доз ципрофлоксацину (від 1,3 до 3,5 разів більших за терапевтичну дозу) виникали зміни у суглобах після двох тижнів лікування, які залишалися і після п’яти місяців. У терапевтичних дозах впливу на суглоби не спостерігалося.

Цифран оде 1000 инструкция по применению

Фармакокінетика.

Таблетки ципрофлоксацину пролонгованої дії створені таким чином, щоб вивільняти лікарську речовину повільніше порівняно з таблетками з негайним вивільненням.

Фармакокінетичний профіль ципрофлоксацину пролонгованої дії в дозі 500 мг, прийнятого 1 раз на добу, порівнянний з фармакокінетичним профілем ципрофлоксацину з негайним вивільненням у дозі 250 мг, прийнятого 2 рази на добу, з точки зору порівнянних AUC протягом 24-годинного періоду дозування. Фармакокінетичний профіль ципрофлоксацину пролонгованої дії в дозі 1000 мг, прийнятого 1 раз на добу, порівнянний з фармакокінетичним профілем ципрофлоксацину з негайним вивільненням у дозі 500 мг, прийнятого 2 рази на добу, з точки зору порівнянних AUC протягом 24-годинного періоду дозування.

Співвідношення ФК-ФД показує, що ципрофлоксацин пролонгованої дії при застосуванні препарату в дозі 500 мг 1 раз на добу надає значення AUC для вищевказаної МІК (0,5 мкг/мл), порівнянні зі значеннями AUC для ципрофлоксацину негайного вивільнення при застосуванні препарату в дозі 250 мг 2 рази на добу.

Співвідношення ФК-ФД показує, що ципрофлоксацин пролонгованої дії при застосуванні препарату в дозі 1000 мг 1 раз на добу надає значення AUC для вищевказаної МІК (1 мкг/мл), порівнянні зі значеннями AUC для ципрофлоксацину негайного вивільнення при застосуванні препарату в дозі 500 мг 2 рази на добу.

Цифран оде 1000 инструкция по применению

Об’єм розподілу, розрахований для внутрішньовенної форми ципрофлоксацину, становить приблизно 2,1 – 2,7 л/кг. Дослідження пероральної та внутрішньовенної форм ципрофлоксацину продемонстрували здатність ципрофлоксацину проникати в різні тканини організму. Зв’язування ципрофлоксацину з білками сироватки крові становить від 20 % до  40 %, що навряд чи є достатньо високим, щоб призвести до значної взаємодії з іншими лікарськими засобами при зв’язуванні з білками.

У сечі людини були виявлені чотири метаболіти ципрофлоксацину. Ці метаболіти проявляють антимікробну активність, але менш активні, ніж незмінений ципрофлоксацин. Основними метаболітами є оксоципрофлоксацин (МЗ) і сульфоципрофлоксацин (М2), на кожен з яких припадає приблизно від 3 % до 8 % від загальної дози.

Кінетика виведення ципрофлоксацину є подібною для таблеток ципрофлоксацину негайного вивільнення і пролонгованої дії. Під час досліджень, які порівнювали ципрофлоксацин пролонгованої дії з ципрофлоксацином негайного вивільнення, приблизно 35 % перорально застосованої дози препарату виводилося з сечею у незміненому вигляді для обох лікарських форм.

Нирковий кліренс ципрофлоксацину, який становить приблизно 300 мл/хв, перевищує нормальну швидкість клубочкової фільтрації 120 мл/хв. Таким чином, активна канальцієва секреція відіграє значну роль у виведенні ципрофлоксацину з організму. Одночасне застосування пробенециду з ципрофлоксацином негайного вивільнення призводить до зниження ниркового кліренсу ципрофлоксацину приблизно на 50 % і збільшення його концентрації в системному кровотоці на 50 %.

Незважаючи на те, що концентрація ципрофлоксацину в жовчі в декілька разів вища, ніж сироваткові концентрації препарату після перорального застосування таблетки з негайним вивільненням, тільки невелика кількість застосованої дози препарату виділяється з жовчю у незміненому вигляді. Додатково від 1 % до 2 % дози виводиться з жовчю у вигляді метаболітів.

Протипоказання

Неускладнені та ускладнені інфекції, спричинені збудниками, чутливими до ципрофлоксацину.

  • Інфекції дихальних шляхів: ципрофлоксацин можна рекомендувати для лікування пневмоній, спричинених Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus spp., Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus spp., Moraxella catarrhalis, Legionella та стафілококами.
  • Інфекції середнього вуха (середній отит) та придаткових пазух носа (синусит), особливо інфекцій, спричинених грамнегативними мікроорганізмами, зокрема Pseudomonas aeruginosa, або стафілококами.
  • Інфекції очей.
  • Інфекції нирок та/або сечовивідних шляхів.
  • Інфекції статевих органів, включаючи аднексит, гонорею та простатит.
  • Інфекції органів черевної порожнини (наприклад, інфекції шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, перитоніт).
  • Інфекції шкіри та м’яких тканин.
  • Інфекції кісток та суглобів.
  • Сепсис.
  • Інфекції або високий ризик інфекцій (профілактика) у хворих з ослабленою імунною системою (у тому числі під час лікування імунодепресантами та при нейтропенії).
  • Вибіркова деконтамінація кишечнику під час лікування імунодепресантами.
  • Профілактика інвазивних інфекцій, спиричинених Neisseria meningitidіs.

Ципрофлоксацин можна призначати дітям тільки після ретельної оцінки співвідношення ризик-користь через імовірність розвитку побічних ефектів з боку суглобів та/або навколосуглобових тканин.

Лікування дітей у рамках клінічних досліджень проводили тільки за зазначеними нижче показаннями. Клінічний досвід застосування ципрофлоксацину дітям за іншими показаннями обмежений.

Ципрофлоксацин можна застосовувати дітям як препарат другої та третьої лінії для лікування ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів та пієлонефриту, спричинених Escherichia coli (вік дітей, які одержували лікування у ході клінічних досліджень, становив від 1 до 17 років), а також для лікування легеневих ускладнень, спричинених Pseudomonas aeruginosa у дітей з муковісцидозом (вік дітей, які одержували лікування у ході клінічних досліджень, становив від 5 до 17 років).

Інгаляційна форма сибірської виразки у дорослих та дітей.

Зниження ризику виникнення або прогресування сибірської виразки після аерогенного контакту з Bacillus anthracis.

Препарат не слід застосовувати при підвищеній чутливості до діючої речовини – ципрофлоксацину – або до інших препаратів групи фторхінолонів, або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Одночасне застосування ципрофлоксацину та тизанідину протипоказане через клінічно значущі побічні ефекти (артеріальна гіпотензія, сонливість), пов’язані зі збільшенням концентрації тизанідину у плазмі крові.

Побочные действия

  • тахикардия, нарушение сердечного ритма, снижение артериального давления, удлинение интервала QT
  • тошнота, рвота, потеря аппетита, диарея, боли в животе, метеоризм, псевдомембранозный колит, повышение активности щелочной фосфатазы, трансаминаз и лактат дегидрогеназы печени в плазме крови, холестатическая желтуха, острый некротический гепатит, печеночная недостаточность
  • периферическая нейропатия
  • тендиниты, разрывы сухожилий, разрывы мышц
  • зуд, светочувствительность, васкулит, высыпания на коже или покраснения
  • головокружение, рассеянность, бессонница, дрожь, судороги, парестезия, раздражительность, спутанность сознания, депрессия, галлюцинации, мигрень, обморочное состояние, «кошмарные» сновидения, паранойя
  • острая почечная недостаточность, вызванная интерстициальным нефритом, преходящая кристаллурия, потемнение мочи, гематурия, альбуминурия, интерстициальный нефрит, гломерулонефрит
  • транзиторная артралгия, тендовагинит, миалгия, разрывы сухожилий
  • пелена перед глазами, светобоязнь, нарушение зрения, диплопия
  • эозинофилия, лейкопения, тромбоцитопения, гемолитическая и апластическая анемия, агранулоцитоз, панцитопения
  • гинекомастия
  • нарушение вкуса, обоняния, шум в ушах, снижение слуха
  • кожный зуд, крапивница, анафилактический шок, аллергический пневмонит, петехии, васкулит, узловая эритема, мультиформная экссудативная эритема (в т.ч. синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла)
  • фоточувствительность.

Цифран оде 1000 инструкция по применению

Общими побочными явлениями, возникающими при лечении ципрофлоксацином, являются:

  • общая слабость;
  • фоточувствительность;
  • псевдомембранозный колит;
  • повышенная потливость;
  • кандидоз.

Есть данные о побочных явлениях со стороны опорно-двигательной системы. При этом появляются тендовагинит, артрит, разрывы сухожилий, артралгия или миалгия.

Чаще других появляются тошнота, боли в животе, метеоризм, рвота. Реже отмечаются диарея, анорексия, холестатическая желтуха, гепатит, гепатонекроз.

Со стороны кроветворительной системы могут возникать: гранулоцитопения, лейкопения, гемолитическая анемия, тромбоцитопения, тромбоцитоз, лейкоцитоз и эозинофилия.

Некоторые пациенты жалуются на бессонницу, головокружение, головные боли, повышенную раздражительность и утомляемость. Есть также сведения о таких побочных эффектах как спутанность сознания, тремор конечностей, потеря сознания, галлюцинации, наличие психотических реакций и риск тромбоза церебральных артерий.

При приеме Цифран 1000 некоторые пациенты жалуются на бессонницу

В ходе лечения Цифраном возможно появление гематурии, задержка оттока мочи, полиурия, кристаллурия. Реже наблюдаются альбуминурия, интерстициальный нефрит в острой форме, острая почечная недостаточность и уретральные кровотечения.

У некоторых пациентов наблюдается пониженное артериальное давление, нарушенный сердечный ритм, частые приливы крови к коже лица и тахикардия.

Аллергии

Если у пациента имеется гиперчувствительность к фторхинолонам или компонентам лекарства, развивается аллергическая реакция. Она сопровождается кожным зудом, крапивницей, лекарственной лихорадкой, образованием волдырей, одышкой. В редких случаях возможны более тяжелые побочные эффекты. Среди них токсический эпидермальный некролиз, васкулит, эритема многоформная экссудативная и синдром Стивенса-Джонсона.

Особые указания

Фторхинолоны, включая Цифран ОД (ципрофлоксацин), связаны с увеличенным риском развития тендинита и разрывом сухожилия в различных возрастах. Этот риск далее обычно увеличивается у пациентов старше 60-ти лет, принимающих кортикостероиды, и у пациентов с трансплантацией органов.

При появлении первых признаков боли в сухожилиях, припухлости или воспаления, врачам следует посоветовать больным прекратить принятие фторхинолона, избегать физической нагрузки а также немедленно связаться со своим врачом для изменения антибактериального средства. 

Безопасность и эффективность таблеток ципрофлоксацина с пролонгированным высвобождением у детей и подростков (младше 18 лет), беременных и кормящих женщин не установлена.

Цитохром P450 (CYP450): ципрофлоксацин является ингибитором печёночных энзимов CYP1A2. Совместное применение ципрофлоксацина и других препаратов, обычно метаболизируемых CYP1A2 (напр., теофиллин, метилксантин, тизанидин) приводит к повышенным концентрациям в плазме совместно введенного препарата и может привести к клинически значимым фармакодинамическим побочным эффектам совместно введенного препарата.

Были отмечены судороги, повышение внутричерепного давления и интоксикационный психоз у больных, получающих хинолоны, включая ципрофлоксацин. Ципрофлоксацин может также вызывать поражения центральной нервной системы (ЦНС), в т.ч. головокружение, помрачение сознания, тремор, галлюцинации, депрессию и редко суицидальные мысли или действия.

Данные реакции могут появляться после первой дозы. При появлении данных реакций у больных, получающих ципрофлоксацин, следует прервать применение препарата и принять надлежащие меры. Как и со всеми хинолонами, следует проявлять осторожность при применении ципрофлоксацина у пациентов с известными или подозреваемыми нарушениями ЦНС, которые могут провоцировать пароксизм или снижать порог пароксизма (напр.

Теофиллин: выявлены серьезные и фатальные реакции у больных, принимавших одновременно ципрофлоксацин и теофиллин.

Данные реакции включают остановку сердца, пароксизм, эпилептический статус и нарушение дыхания. Хотя и были отмечены аналогичные серьезные побочные эффекты у пациентов, принимавших один теофиллин, нельзя исключать возможность провоцирования данных реакций ципрофлоксацином. В случае, если нельзя избежать совместного введения, необходимо контролировать уровень теофиллина в сыворотке и вносить надлежащие корректировки в дозировку.

Реакция гиперчувствительности: у больных, получавших хинолоновую терапию, отмечались серьезные и изредка фатальные реакции гиперчувствительности (анафилаксии), некоторые из которых проявлялись после первой дозы. Некоторые реакции сопровождались сердечно-сосудистой недостаточностью, потерей сознания, покалыванием, отеком гортани, лица, одышкой, аллергической сыпью и кожным зудом.

Только у нескольких пациентов в анамнезе наблюдалась реакция гиперчувствительности. Серьезные анафилактические реакции требуют немедленной неотложной терапии адреналином. Следует вводить кислород, внутривенные стероиды и восстановить проходимость дыхательных путей, включая интубацию согласно показаниям.

жар, сыпь или резкие дерматологические реакции (напр., токсикодермальный некролиз, синдром Стивенса-Джонсона); воспаление сосудов; артралгия; миалгия; сывороточная болезнь; аллергический пневмонит; интерстициальный нефрит; острая почечная недостаточность; гепатит; желтуха; острый некротический гепатит или печеночная недостаточность;

Следует прервать применение препарата при первом появлении кожной сыпи, желтухи или любого другого признака гиперчувствительности и предпринять лечебные меры.

Клостридиум диффициле-ассоциированная диарея: сlostridium difficile-ассоциированная диарея (CDAD) отмечалась при использовании почти всех антибактериальных препаратов, включая ципрофлоксацин, и может расположиться по степени тяжести от умеренной диареи до фатального колита.

Лечение антибактериальными средствами приводит к видоизменению нормальной флоры толстого кишечника и может привести к усиленному росту клостридий. Нужно тщательно собрать анамнез заболевания, так как CDAD, как известно, происходит спустя более чем два месяца после применения антибактериальных препаратов.

Если подозревается или установлен диагноз «псевдомембранозный колит», необходимо отменить ципрофлоксацин и начать соответствующее лечение.

Периферическая нейропатия: Редко встречались случаи сенсорной или сенсорно-двигательной аксональной полиневропатии, оказывающей воздействие на небольшие и/или большие аксоны, приводящее к парестезии, ослаблению ощущений, дизестезии и слабости у пациентов, получавших хинолоны, включая ципрофлоксацин.

Действия на сухожилия: у пациентов, принимавших хинолоны, включая ципрофлоксацин, наблюдались разрывы мышц плеча, сухожилий руки, пяточных сухожилий или других сухожилий, требующие хирургического вмешательства или приводящие к длительной нетрудоспособности. Отчеты пост-маркетинговых наблюдений показывают, что данный риск может увеличиваться у больных, одновременно получающих кортикостероиды, в особенности у пожилых людей.

Следует прервать применение ципрофлоксацина, в случае боли, воспалений или разрывов сухожилий у пациентов. Пациенты должны отдохнуть и воздерживаться от физических упражнений до тех пор, пока не будет исключен диагноз тендинита или разрыва сухожилий. Разрыв сухожилий может наступить во время или после терапии хинолонами, включая ципрофлоксацин.

Кристаллурия: связанная с ципрофлоксацином кристаллурия была отмечена только иногда у людей, так как моча человека обычно кислая. Следует избегать щелочных свойств мочи у больных, получающих ципрофлоксацин. Необходимо проводить гидратацию пациентов для профилактики образования высококонцентрированной мочи.

Хинолоны, включая ципрофлоксацин могут также вызывать случаи поражения центральной нервной системы (ЦНС), среди которых повышенная нервозность, тревожное возбуждение, бессонница, тревожность, ночные кошмары или паранойя.

Фоточувствительность/фототоксичность: умеренно-сильные реакции фоточувствительности/фототоксичности, последняя из которых может проявляться в виде преувеличенных реакций на солнечный ожог (напр., ожог, эритема, потение, пузырьки, волдыри, отеки), включая области, подвергшиеся воздействию света (в основном лицо, область декольте, разгибательные поверхности предплечий, тыльная сторона кистей), могут быть связаны с использованием хинолонов после подвергания воздействию солнца или ультрафиолетового излучения.

Поэтому следует избегать подвергания чрезмерному воздействию этих источников света. Необходимо прервать лекарственную терапию, в случае появления фототоксичности.

Серьезные и смешанные инфекции с грамположительными и анаэробными патогенами: монотерапия ципрофлоксацином не подходит для лечения тяжелых инфекций и инфекций, которые вызваны грамположительными или анаэробными патогенами. При таких инфекциях необходимо применять ципрофлоксацин одновременно с другими адекватными антибактериальными средствами.

Стрептококковые инфекции (включая Streptococcus pneumoniae): ципрофлоксацин не рекомендуется для лечения стрептококковых инфекций из-за неадекватной эффективности.

Инфекции половых путей: орхоэпидидимит и воспалительные заболевания органов малого таза могут быть вызваны фторхинолон-устойчивой Neisseria gonorrhoeae. Ципрофлоксацин следут применять вместе с другим адекватным антибактериальным средством, если только нельзя исключить ципрофлоксацин-устойчивую Neisseria gonorrhoeae. В случае невозможности достижения клинических улучшений через 3 дня после лечения, необходимо пересмотреть терапию.

Интраабдоминальные инфекции: данные о эффективности ципрофлоксацина при лечении послеоперационных интраабдоминальных инфекций ограничены.

Диарея путешественников: выбор ципрофлоксацина должен основываться на информации об устойчивости ципрофлоксацина в соответствующих патогенах в посещаемых странах.

Инфекции костей и суставов: следует применять ципрофлоксацин в сочетании с другими антибактериальными средствами в зависимости от результатов изучения микробиологического анализа.

Осложненные инфекции мочевыводящих путей и пиелонефрит: лечение ципрофлоксацином инфекций мочевыводящих путей следует применять в случае невозможности использования другого лечения, и оно должно основываться на результатах изучения микробиологического анализа.

Следует осторожно применять ципрофлоксацин у пациентов с миастенией гравис.

Нарушения сердечной деятельности: так как ципрофлоксацин связан со случаями удлинения интервала QT, следует проявлять осторожность при лечении пациентов, относящихся к группе повышенного риска для двунаправленной аритмии.

Гепатобилиарная система: выявлены случаи некротического гепатита и опасной для жизни печеночной недостаточности при применении ципрофлоксацина.

В случае любых признаков и симптомов болезни печени (в т.ч. анорексия, желтуха, темная моча, зуд или мягкий живот), следует прервать лечение.

Дефицит глюкозо-6-фосфат дегидрогеназы: отмечены гемолитические реакции при применении ципрофлоксацина у больных с дефицитом глюкозо-6-фосфат дегидрогеназы. Применение ципрофлоксацина следует избегать у таких больных, если только не предусмотрена потенциальная польза, перевешивающая возможный риск. В этом случае необходим контроль потенциального появления гемолиза.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Вплив інших засобів на ципрофлоксацин

Препарати, які подовжують інтервал QT

Ципрофлоксацин, як і інші фторхінолони, слід призначати з обережностю пацієнтам, які отримують препарати, що подовжують інтервал QT (наприклад антиаритмічні засоби класу IA і III, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотики) (див. розділ «Особливості застосування»).

Формування хелатного комплексу

При одночасному застосуванні ципрофлоксацину (перорально) та лікарських засобів, що містять багатовалентні катіони, мінеральних добавок (наприклад кальцію, магнію, алюмінію, заліза), фосфатзв’язуючих полімерів (наприклад севеламеру, лантану карбонату), сукральфатів або антацидів, а також препаратів з великою буферною ємністю (наприклад таблеткок диданозину), що містять магній, алюміній або кальцій, абсорбція ципрофлоксацину знижується. У зв‘язку з цим ципрофлоксацин слід приймати або за 1-2 години до або принаймні через 4 години після прийому цих препаратів.

При лечении многих заболеваний, вызванных бактериями, в медицине часто применяют Цифран (Ципрофлоксацин)

Дане обмеження не стосується антацидів, що належать до класу блокаторів H2-рецепторів.

Харчові, у т.ч. молочні продукти

Слід уникати одночасного прийому ципрофлоксацину і молочних або збагачених мінералами продуктів (таких як молоко, йогурт, апельсиновий сік з підвищеним вмістом кальцію). Решта продуктів із вмістом кальцію значною мірою не впливають на всмоктування ципрофлоксацину.

Пробенецид

Пробенецид сповільнює виведення ципрофлоксацину з жовчю. Одночасне застосування лікарських засобів, що містять пробенецид, та ципрофлоксацину призводить до підвищення концентрації ципрофлоксацину у плазмі крові.

Метоклопрамід

Метоклопрамід прискорює всмоктування ципрофлоксацину (при пероральному прийомі), що призводить до скорочення часу до досягнення максимальної концентрації препарату у плазмі крові. На біодоступність ципрофлоксацину жодного впливу не спостерігалося.

Омепразол

Одночасне застосування ципрофлоксацину та лікарських засобів, що містять омепразол, призводить до незначного зниження Cmax і показника «площа під кривою співвідношення концентрація-час (AUC)» ципрофлоксацину.

Вплив ципрофлоксацину на інші лікарські засоби

Тизанідин

У ході клінічного дослідження з участю здорових добровольців при одночасному застосуванні ципрофлоксацину і тизанідину виявлено збільшення концентрації тизанідину у плазмі крові (збільшення Сmax у 7 разів, діапазон – 4-21 разів; збільшення показника AUC – у 10 разів, діапазон – 6-24 рази). Зі збільшенням концентрації тизанідину в сироватці крові асоціюються гіпотензивні та седативні побічні реакції. Тому одночасне застосування ципрофлоксацину і лікарських засобів, що містять тизанідин, протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

Теофілін

Одночасне застосування ципрофлоксацину та лікарських засобів, що містять теофілін, може призвести до небажаного підвищення концентрації теофіліну у плазмі крові, що у свою чергу, може спричинити розвиток побічних реакцій. У поодиноких випадках такі побічні реакції можуть загрожувати життю або мати летальний наслідок.

Інші похідні ксантину

Після одночасного застосування ципрофлоксацину та засобів, що містять кофеїн або пентоксифілін (окспентифілін), повідомлялося про підвищення концентрації цих ксантинів у сироватці крові.

Метотрексат

При одночасному призначенні ципрофлоксацину можливе уповільнення тубулярного транспортування (нирковий метаболізм) метотрексату, що може призводити до підвищення концентрації метотрексату у плазмі крові. При цьому може збільшуватися імовірність виникнення побічних токсичних реакцій, спричинених метотрексатом. Тому не рекомендується одночасне застосування ципрофлоксацину і метотриксату.

Нестероїдні протизапальні засоби

Дослідження на тваринах показали, що комбіноване застосування дуже високих доз хінолонів (інгібіторів гірази) і деяких нестероїдних протизапальних препаратів (окрім ацетилсаліцилової кислоти) може провокувати судоми.

Фенітоїн

Одночасне застосування ципрофлоксацину та фенітоїну може призвести до підвищення або зниження сироваткових концентрацій фенітоїну, тому рекомендується моніторинг рівнів препарату.

Циклоспорин

При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та циклоспорину спостерігалося транзиторне підвищення концентрації сироваткового креатиніну. Тому таким пацієнтам необхідний частий контроль показника концентрації сироваткового креатиніну (двічі на тиждень).

Антагоністи вітаміну K

При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та антагоніста вітаміну К може посилюватися антикоагулянтна дія ципрофлоксацину. Ступінь ризику може варіювати залежно від основного виду інфекції, віку, загального стану хворого, тому точно оцінити вплив ципрофлоксацину на підвищення значення Міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) складно.

Глібенкламід

В окремих випадках одночасне застосування ципрофлоксацину та лікарських засобів, які містять глібенкламід, може підвищити інтенсивність дії глібенкламіду (гіпоглікемія).

Дулоксетин

У ході клінічних досліджень було виявлено, що одночасне застосування дулоксетину та потужних інгібіторів ензиму CYP450 1A2 (таких як флювоксамін) може призвести до підвищення AUC і Сmax дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних щодо взаємодії з ципрофлоксацином, можна передбачити можливість взаємодії при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та дулоксетину (див. розділ «Особливості застосування»).

Ропінірол

У ході клінічних досліджень було виявлено, що одночасне застосування ропініролу з ципрофлоксацином, інгібітором ізоензиму CYP450 1A2 помірної дії, призводить до підвищення AUC і Сmax ропініролу на 60 % та 84 % відповідно. Моніторинг побічних ефектів ропініролу та відповідне корегування дози рекомендується здійснювати під час та одразу після сумісного введення з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).

Лідокаїн

Дослідження з участю здорових добровольців показали, що одночасне застосування лікарських засобів, що містять лідокаїн, та ципрофлоксацину, інгібітору ізоензиму CYP450 1A2 помірної дії, призводить до зменшення кліренсу лідокаїну, який був введений внутрішньовенно, на 22 %. Хоча лідокаїн добре переноситься, після одночасного застосування його з ципрофлоксацином може спостерігатися певна взаємодія, яка може супроводжуватися побічними реакціями.

Клозапін

Після одночасного застосування 250 мг ципрофлоксацину з клозапіном упродовж 7 днів сироваткові концентрації клозапіну і N-десметилклозапіну були підвищені на 29 % і 31 % відповідно. Клінічний нагляд та відповідна корекція дози клозапіну рекомендується під час та одразу після одночасного застосування з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).

Силденафіл

Під час досліджень з участю здорових добровольців було виявлено, що Cmax та AUC силденафілу підвищуються приблизно вдвічі після перорального застосування 50 мг одночасно з 500 мг ципрофлоксацину. Тому слід з обережністю призначати ципрофлоксацин одночасно із силденафілом та ретельно оцінювати співвідношення ризик-користь.

Агомелатин

У ході клінічних досліджень було продеменстровано, що флувоксамін як потужний інгібітор ізоферменту CYP450 1A2 помітно інгібує метаболізм агомелатіну, що призводить до 60-кратного збільшення кількості агомелатіну. Незважаючи на те, що клінічні дані про можливу взаємодію з ципрофлоксацином, помірним інгібітором CYP450 1А2, відсутні, подібні ефекти можна очікувати при їх одночасному застосуванні.

Золпідем

Одночасне застосування з ципрофлоксацином може підвищити рівень золпідему у крові, тому одночасне застосування не рекомендується.

Фторхінолони, до яких належить ципрофлоксацин, можуть впливати на здатність пацієнта керувати автомобілем і працювати з механізмами через побічні реакції з боку центральної нервової системи (див. розділ «Побічні реакції»).

кандидоз, антибіотикоасоційований коліт (дуже рідко – з можливою летальністю).

еозинофілія, лейкопенія, анемія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитемія гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія (що загрожує життю), пригнічення функції кісткового мозку (небезпечне для життя).

алергічні реакції, алергічний/ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, анафілактичний шок (небезпечний для життя), реакції, подібні до сироваткової хвороби.

анорексія, гіперглікемія, гіпоглікемія.

психомоторна збудливість/тривожність, сплутаність свідомості і дезорієнтація, стривоженість, патологічні сновидіння, депресія, галюцинації, психотичні реакції, манія, включаючи гіпоманію.

головний біль, слабкість, розлади сну, порушення смаку, парестезії, дизестезії, гіпестезії, тремор, судоми (включаючи епілептичний статус), запаморочення, мігрень, порушення координації, порушення нюху, гіперестезія, внутрішньочерепна гіпертензія.

порушення зору, порушення кольорового сприйняття, диплопія.

дзвін у вухах, втрата слуху, порушення слуху.

тахікардія, вазодилатація, артеріальна гіпотензія, синкопальний стан, васкуліт, подовження інтервалу QT, шлуночкова аритмія, піруетна тахікардія.

диспное (включаючи астматичні стани).

нудота, діарея, блювання, біль у ділянці шлунка і кишечнику, диспептичні розлади, метеоризм, панкреатит, антибіотико-асоційований коліт (дуже рідко – з можливим летальним наслідком).

підвищення рівнів трансаміназ та білірубіну, порушення функції печінки, жовтяниця, гепатит (неінфекційний), некроз печінки (що дуже рідко прогресє до печінкової недостатності, яка загрожує життю).

висипання, свербіж, кропив’янка, реакції фоточутливості, поява неспецифічних пухирців, петехії, мультиформна еритема, вузликова еритема, синдром Стівенса-Джонсона (з потенційною загрозою життю), токсичний епідермальний некроліз (з потенційною загрозою життю, гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ГГЕП), DRESS-синдром з еозинофілією та системними проявами.

Взаимодействие с другими препаратами

  1. С метронидазолом, аминогликозидами, клиндамицином. При совместном приеме есть риск развития синергизма.
  2. С тизанидином. Возможно резкое снижение АД, появление сонливости.
  3. С теофиллином. Действие лекарства повышается, поэтому требуется коррекция дозировки.
  4. С медикаментами, блокирующими канальцевую секрецию (в том числе пробенецид). Почечная экскреция противомикробного вещества уменьшается.
  5. С антацидами, в составе которых присутствует гидроксид магния или алюминия. Данное сочетание не рекомендуется, так как абсорбция Цифрана сокращается.
  6. С анальгетиками. При совместном использовании часто появляются побочные эффекты со стороны ЦНС.
  7. С циклоспорином. Повышается нефротоксическое воздействие. В этих случаях требуется контроль сывороточного креатинина дважды в неделю.
  8. С урикозурическими препаратами. Происходит замедление вывода антибиотика на 50%.
  9. С варфарином и другими пероральными антикоагулянтами. Действие этих лекарств усиливается, возможно влияние на свертываемость крови.
  10. С глибуридом. Совмещение может привести к развитию гипогликемии.

Тизанидин: в приведенном фармакокинетическом исследовании систематическое воздействие тизанидина (однократная доза 4 мг) значительно увеличивалось (Cmax 7-кратное, ППК 10-кратное) при одновременном введении препарата с ципрофлоксацином (500 мг 2 раза в день в течение 3-х дней).

Также возможны гипотензивный и седативный эффекты тизанидина. Одновременное введение тизанидина и ципрофлоксацина противопоказано.

Теофиллин: как в случае с некоторыми другими хинолонами, одновременное введение ципрофлоксацина с теофиллином может приводить к повышению концентраций теофиллина в сыворотке крови и увеличению его периода полувыведения. Это может привести к повышению риска побочных реакций в связи с теофиллином. В случае невозможности избежать одновременного применения препаратов, необходимо контролировать уровень теофиллина в сыворотке и внести надлежащие корректировки в дозировку.

Кофеин: показано также, что некоторые хинолоны, включая ципрофлоксацин, препятствуют метаболизму кофеина. Это может приводить к снижению клиренса кофеина и увеличению периода полувыведения из сыворотки крови. 

Антациды: одновременное введение хинолонов, включая ципрофлоксацин, с многовалентными катион-содержащими продуктами, например, антациды магния/алюминия, сукральфат, жевательные/буферные таблетки диданозина или педиатрический порошок, другими препаратами с высокими буферными свойствами или продуктами, содержащими кальций, железо или цинк может значительно препятствовать абсорбции хинолона, приводя к значительному снижению уровней сыворотки и мочи по сравнению с ожиданиями.

Цифран ОД следует вводить, по меньшей мере, за 2 часа до или через 6 часов после введения антацидов, содержащих магний или алюминий, а также сукралфата, жеательных/буферных таблеток диданозина или педиатрического порошка, за исключением препаратов с высокими буферными свойствами, катионов таких металлов, как железо и поливитаминные препараты с цинком.

Антагонисты Н2-рецептора: антагонисты гистаминовых H2-рецепторов не оказывают существенного воздействия на биодоступность ципрофлоксацина.

Омепразол: абсорбция таблеток ципрофлоксацина с пролонгированным действием немного сократилась (20%) при одновременном приеме с омепразолом.

Фенитоин: наблюдалось изменение уровня фенитоина в сыворотке (увеличение и снижение) у пациентов, одновременно получавших ципрофлоксацин. 

Глибенкламид: одновременное введение ципрофлоксацина наряду с сульфонилмочевиной глибенкламидом в редких случаях приводило к тяжелой степени гипогликемии.

Циклоспорин: некоторые хинолоны, включая ципрофлоксацин, были связаны с транзиторным увеличением креатинина в сыворотке у больных, одновременно получавших циклоспорин.

Пероральные антикоагулянты: обнаружено, что хинолоны, включающие ципрофлоксацин, увеличивают оральное антикоагулянтное действие варфарина или его производных.

При одновременном введении данных препаратов, следует тщательно контролировать тесты на протромбиновое время или другие подходящие коагуляционные тесты.

Пробенецид: пробенецид препятствует почечной тубулярной секреции ципрофлоксацина и вызывает увеличение уровня ципрофлоксацина в сыворотке. Следует учитывать данный фактор в случае пациентов, одновременно получающих оба препарата.

Метотрексат: тубулярный транспорт метотрексата в почках может ингибироваться одновременным введением ципрофлоксацина, что потенциально приводит к увеличению уровня метотрексата в плазме крови. Это может повышать риск метотрексат-связанных токсических реакций. Следовательно, необходимо тщательно наблюдать пациентов, получающих метотрексатовую терапию при одновременном показании ципрофлоксациновой терапии.

Метоклопрамид: метоклопрамид существенно повышает абсорбцию орального ципрофлоксацина, что приводит к сокращению времени достижения максимальных концентраций в плазме. Существенные воздействия на биодоступность ципрофлоксацина не наблюдались.

Нестероидные противовоспалительные средства: НПВС (но не ацетилсалициловая кислота) в сочетании с очень высокими дозами хинолонов вызывали судороги в доклинических исследованиях.

Урикозурические препараты: совместное назначение урикозурических препаратов приводит к замедлению выведения (до 50%) и повышению плазменной концентрации ципрофлоксацина.

Особливості застосування

Тяжкі інфекції та/або інфекції, спричинені грампозитивними або анаеробними бактеріями

Для лікування тяжких інфекцій, інфекцій, спричинених стафілококами або анаеробними бактеріями, ципрофлоксацин слід застосовувати у комбінації з відповідними антибактеріальними засобами.

Пневмококи

Ципрофлоксацин не рекомендується для лікування пневмококових інфекцій через недостатню ефективність щодо бактерій групи Streptococcus pneumoniae.

Інфекції статевих шляхів

Інфекції статевих шляхів можуть бути спричинені резистентними до фторхінолонів ізолятами Neisseria gonorrhoeae. Якщо підозрюється або відомо, що інфекції статевих шляхів спричинені N. gonorrhoeae, особливо важливо отримати інформацію про ступінь резистентності до ципрофлоксацину і підтвердити чутливість до препарату на основі результатів лабораторних досліджень.

Інфекції сечового тракту.

У країнах Європейського Союзу спостерігається різна резистентність до фторхінолонів з боку Escherichia coli, найпоширенішого збудника, що спричиняє інфекції сечовивідних шляхів. Під час призначення терапії лікарям рекомендується враховувати локальну поширеність резистентності Escherichia coli до фторхінолонів.

Вважається, що одноразові дози ципрофлоксацину, які можна застосовувати при неускладненому циститі у жінок передклімактеричного періоду, є менш ефективними, ніж триваліша терапія препаратом. Цей факт необхідно враховувати, зважаючи на зростаючий рівень резистентності Escherichia coli до хінолонів.

Інтраабдомінальні інфекції

Дані про ефективність ципрофлоксацину при лікуванні постопераційних інтра-абдомінальних інфекцій обмежені. 

Діарея мандрівників

При виборі препарату слід взяти до уваги інформацію про резистентність до ципрофлоксацину відповідних мікроорганізмів у країнах, які були відвідані. 

Інфекції кісток та суглобів

Ципрофлоксацин слід застосовувати в комбінації з іншими антимікробними засобами залежно від результатів мікробіологічного дослідження.

Легенева форма сибірської виразки

Для лечения инфекций у пациентов с сахарным диабетом требуется регулярный контроль врача

Застосування у людей грунтується на даних визначення чутливості in vitro, дослідів на тваринах та на обмежених даних, отриманих під час застосування людині. Лікар повинен діяти відповідно до національних та/або міжнародних протоколів лікування сибірської виразки.

Серцеві розлади

Ципрофлоксацин асоціюється з подовженням інтервалу QT на електрокардіограмі (див. розділ «Побічні реакції»). Слід з обережністю застосовувати ципрофлоксацин із супутніми препаратами, які можуть спричиняти пролонгацію інтервалу QT (наприклад з антиаритмічними препаратами класу Ia або ІІІ), та хворим із факторами ризику щодо зазначених станів (наприклад з пролонгацією QT в анамнезі, некоригованою гіпокаліємією).

Жінки порівняно з чоловіками, як правило, мають більш тривалий інтервал QTc, вони можуть бути більш чутливими до лікарських засобів, що призводять до подовження інтервалу QTc. Пацієнти літнього віку можуть також бути більш чутливими до впливів лікарських засобів на тривалість інтервалу QT.

Тому слід з обережністю застосовувати фторхінолони, у тому числі ципрофлоксацин, у цих групах хворих.

Совмещать лечение Цифран 1000 с распитием алкогольных напитков категорически запрещено

Як і інші лікарські засобі цієї групи, ципрофлоксацин може спричиняти артропатію опорних суглобів у молодих тварин.

Дані про безпеку, отримані з рандомізованого подвійного сліпого дослідження застосування ципрофлоксацину дітям віком від 1 до 17 років, показали частоту виникнення артропатії, яка, імовірно, пов’язана із застосуванням препарату (відрізняється від клінічних ознак та симптомів, пов’язаних з ураженням безпосередньо суглобів), на 42-й день від початку застосування препарату у межах 7,2 % та 4,6 % для основної групи та групи порівняння відповідно.

Частота виникнення артропатії, пов’язаної з препаратом, через 1 рік спостереження була 9 % та 5,7 % відповідно. Зростання кількості випадків артропатій, які пов’язані з застосуванням препарату, було статистично незначущим. Однак лікування ципрофлоксацином дітей та підлітків потрібно розпочинати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик через можливий ризик розвитку побічних реакцій, пов’язаних із суглобами та/або навколишніми тканинами.

Застосування ципрофлоксацину за іншими показаннями, окрім лікування легеневих ускладнень, спричинених Pseudomonas aeruginosa, у дітей з муковісцидозом (вік пацієнтів 5 – 17 років), лікування ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів і пієлонефриту, спричинених E.coli (вік пацієнтів 1 – 17 років), і сибірської виразки після контакту не вивчалися. Клінічний досвід застосування ципрофлоксацину дітям за іншими показаннями обмежений.

Інші специфічні тяжкі інфекції

Застосування ципрофлоксацину може бути виправдане за результатами мікробіологічного дослідження у разі інших інфекцій згідно з офіційними рекомендаціями або після ретельної оцінки користі-ризику, коли інше лікування застосувати не можна, або коли загальноприйняте лікування виявилося неефективним.

Застосування ципрофлоксацину у разі специфічних тяжких інфекцій, окрім згаданих вище, не оцінювались у ході клінічних випробувань, а клінічний досвід обмежений. Отже, до лікування пацієнтів із такими інфекціями рекомендується підходити з обережністю.

При назначении Цифрана людям пожилого возраста дозировку должен корректировать врач

Підвищена чутливість до препарату

У деяких випадках гіперчутливість та алергічні реакції можуть спостерігатися вже після першого прийому ципрофлоксацину, про що слід негайно повідомити лікаря.

У поодиноких випадках анафілактичні/анафілактоїдні реакції можуть прогресувати до стану шоку, що загрожує життю пацієнта. Іноді вони спостерігаються вже після першого прийому ципрофлоксацину. У такому разі прийом ципрофлоксацину необхідно призупинити і негайно провести медикаментозне лікування (лікування анафілактичного шоку).

Шлунково-кишковий тракт

Про виникнення протягом або після лікування тяжкої і стійкої діареї слід повідомити лікаря, оскільки цей симптом може маскувати тяжке шлунково-кишкове захворювання (наприклад псевдомембранозний коліт з можливим летальним наслідком), яке вимагає негайного лікування. У таких випадках прийом ципрофлоксацину необхідно припинити і розпочати застосування відповідної терапії (наприклад ванкоміцину перорально 4 x 250 мг/добу). Лікарські засоби, які пригнічують перистальтику, протипоказані.

Може спостерігатися тимчасове збільшення активності трансаміназ, лужної фосфатази або холестатична жовтяниця, особливо у пацієнтів з попереднім ушкодженням печінки.

Кістково-м’язова система

Загалом ципрофлоксацин не можна застосовувати пацієнтам із захворюваннями сухожиль/ розладами, пов’язаними із застосуванням хінолонів в анамнезі. Попри це, в рідкісних випадках після мікробіологічного дослідження збудника та оцінки співвідношення користь/ризик цим пацієнтам можна призначати ципрофлоксацин для лікування окремих тяжких інфекційних процесів, а саме – у випадку неефективності стандартної терапії або бактеріальної резистентності, коли результати мікробіологічних досліджень виправдовують застосування ципрофлоксацину.

Про будь-які ознаки тендиніту (наприклад, болюча припухлість, запалення) необхідно повідомити лікаря і припинити лікування антибіотиком. При цьому слід тримати уражену кінцівку у спокої та уникати невідповідного фізичного навантаження (оскільки може підвищитися ризик розриву сухожилля).

Розрив сухожилля (переважно ахіллового) спостерігався переважно при застосуванні препарату в осіб літнього віку або на тлі попереднього лікування глюкокортикоїдами.

Ципрофлоксацин слід з обережністю застосовувати пацієнтам із патологічними процесами у сухожиллях в анамнезі, асоційованими з лікуванням хінолонами.

Розлади зору

У випадку якщо спостерігається послаблення зору або будь-який вплив на очі, необхідно проконсультуватися з лікарем.

Фоточутливість

Доведено, що ципрофлоксацин спричиняє реакції фоточутливості. Пацієнтам, які приймають ципрофлоксацин, рекомендується під час лікування уникати прямого сонячного світла або УФ-випромінення (див. розділ «Побічні реакції»).

Нервова система

Хворі на епілепсію і пацієнти, які мають в анамнезі порушення функції центральної нервової системи (наприклад зниження судомного порогу, судоми в анамнезі, зменшення інтенсивності церебрального кровообігу, зміни у структурі головного мозку або інсульт), можуть приймати ципрофлоксацин тільки якщо очікувана користь переважає над можливим ризиком, оскільки такі хворі належать до групи ризику через можливі побічні реакції з боку центральної нервової системи.

Іноді побічні реакції з боку центральної нервової системи спостерігаються вже після першого прийому ципрофлоксацину. У поодиноких випадках депресія або психоз можуть прогресувати до загрозливого життю пацієнта стану. У такому разі прийом ципрофлоксацину необхідно припинити і негайно повідомити лікаря.

У пацієнтів, які приймали ципрофлоксацин, повідомлялося про випадки поліневропатії (на основі неврологічних симптомів, таких як біль, печіння, сенсорні розлади або м’язова слабкість, окремо або в комбінації). Прийом ципрофлоксацину слід припинити пацієнтам, які мають симптоми невропатії, зокрема біль, печіння, відчуття пощипування, заніміння та/або слабкість, з метою попередження розвитоку необоротних станів (див. розділ «Побічні реакції»).

Гіпоглікемія.

Як і при застосуванні інших хінолонів, найчастіше гіпоглікемія виникала серед хворих на діабет, переважно у пацієнтів літнього віку. Рекомендується проводити ретельний контроль рівня глюкози крові у всіх хворих на діабет (див. розділ «Побічні реакції»).

Нирки та сечовидільна система.

Повідомлялося про кристалурію, пов’язану з застосуванням ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнти, які приймають ципрофлоксацин, повинні отримувати достатню кількість рідини. Слід уникати надмірної лужності сечі.

Порушення функції нирок.

Оскільки ципрофлоксацин виводиться переважно у незміненій формі нирками, у пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно проводити корекцію дози згідно з зазначеним у розділі «Спосіб застосування та дози», щоб уникнути підвищення частоти побічних реакцій, спричинених накопиченням ципрофлоксацину.

Гепатобіліарна система.

При застосуванні ципрофлоксацину повідомлялося про випадки розвитку некрозу печінки та печінкової недостатності, що загрожує життю пацієнта (див. розділ «Побічні реакції»). У випадку появи будь-яких ознак і симптомів захворювання печінки (таких як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж або напруженість передньої черевної стінки), лікування слід припинити.

Передозировка

Превышение рекомендуемой дозы способно вызвать токсическое влияние на почки. При этом возникают такие симптомы, как головокружение, тошнота, заторможенность реакций, сонливость, рвота, спутанность сознания.

Специфический антидот отсутствует, поэтому врачи принимают следующие меры:

  • промывание желудка;
  • прием активированного угля с большим количеством жидкости;
  • прием лекарственных средств, содержащих кальций и магний;
  • проведение гемодиализа.
При передозировке Цифраном следует принять активированный угль с большим количеством жидкости

Симптомы: спутанность сознания, сонливость, заторможенность, дезориентация, головокружение, тошнота, рвота.

Лечение: специфического антидота нет. При симптомах передозировки необходимо промывание желудка – вызвать рвоту. Симтоматическое лечение, включая мониторинг почечной функции и приём антацидов, содержащих магний или алюминий, которые могут понизить абсорбцию ципрофлоксацина. Необходима адекватная поддержка водного режима. Только небольшое количество ципрофлоксацина (≤10%) удаляется из организма при гемодиализе или перитонеальном диализе.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність.

Дані щодо застосування ципрофлоксацину вагітним демонструють відсутність розвитку мальформацій або фето/неонатальної токсичності. Досліди на тваринах не вказують на прямий або непрямий токсичний вплив на репродуктивну функцію. У молодих тварин і тварин, які були піддані впливу хінолонів до народження, спостерігався вплив на незрілу хрящову тканину, тому не можна виключити імовірність того, що препарат може бути шкідливим для суглобових хрящів новонароджених/плода. Тому у період вагітності з метою запобігання небажаних впливів на плід краще уникати застосування ципрофлоксацину.

Період годування груддю. Ципрофлоксацин проникає у грудне молоко. Через потенційний ризик пошкодження суглобних хрящів у новонароджених ципрофлоксацин не слід застосовувати у період годування груддю.

Спосіб застосування та дози

Необхідно дотримуватись офіційних рекомендацій щодо належного застосування антибактеріальних засобів.

Режим дозування

Якщо не призначено інше, рекомендуються добові дози, зазначені у таблиці нижче.

Для дорослих

Інфекція

Тяжкість

Доза

препарату

Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

Гострі неускладнені

500 мг 1 раз на добу

Слабкі/помірно тяжкі

500 мг 1 раз на добу

Тяжкі/ускладнені

1000 мг 1 раз на добу

Інфекції органів малого таза (гонорея, аднексит,

простатит)

Слабкі/помірно тяжкі

1000 мг 1 раз на добу

Інфекції дихальних шляхів

Слабкі/помірно тяжкі

1000 мг 1 раз на добу

Тяжкі/ускладнені

1000 мг 1 раз на добу

Інфекції середнього вуха та придаткових пазух носа

Слабкі/помірно тяжкі

1000 мг 1 раз на добу

Інфекції шкіри і м’яких тканин

Слабкі/помірно тяжкі

1000 мг 1 раз на добу

Тяжкі/ускладнені

1000 мг 1 раз на добу

Інфекції кісток та суглобів

Слабкі/помірно тяжкі

1000 мг 1 раз на добу

Тяжкі/ускладнені

1000 мг 1 раз на добу

Інфекції органів черевної порожнини; бактеріальні інфекції травного тракту, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, а також перитоніт

Ускладнені

1000 мг 1 раз на добу

Слабкі/помірно тяжкі/тяжкі

1000 мг 1 раз на добу

Слабкі/помірно тяжкі

1000 мг 1 раз на добу

Додаткова інформація щодо окремих груп пацієнтів

Для дітей у разі неможливості застосування даної лікарської форми застосовувати інші лікарські форми з відповідним дозуванням

  • Ускладнення муковісцидозу

Наявні клінічні і фармакокінетичні дані свідчать на користь застосування ципрофлоксацину для лікування легеневих загострень, спричинених Pseudomonas aeruginosa, у дітей та підлітків з муковісцидозом легень (вік пацієнтів від 5 до 17 років), для лікування ускладнень муковісцидозу легень, спричинених Pseudomonas aeruginosa (досвід застосування тільки дітям віком від 5 до 17 років), у дозі 20 мг ципрофлоксацину/кг маси тіла перорально 1 раз на добу (максимальна добова доза – 1500 мг ципрофлоксацину).

  • Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів та пієлонефрит

При ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів та пієлонефриті доза становить 20 мг ципрофлоксацину/кг маси тіла перорально 1 раз на добу, але не більше максимальної дози 750 мг.

Режим дозування для пацієнтів літнього віку ({amp}gt; 65 років)

При лікуванні пацієнтів літнього віку слід застосовувати якомога нижчі дози ципрофлоксацину залежно від ступеня тяжкості захворювання і кліренсу креатиніну.

Выпускает Цифран компания Сан Фармасьютикал Индастриес Лтд. (Индия)

Режим дозування при порушенні функції нирок або печінки

Дорослі

  • Порушення функції нирок.
  • При кліренсі креатиніну від 30 до 60 мл/хв/1,73 м2 (помірна ниркова недостатність) або його концентрації у плазмі крові від 1,4 до 1,9 мг/100 мл максимальна пероральна добова доза ципрофлоксацину повинна становити 1000 мг на добу.
  • При кліренсі креатиніну менше 30 мл/хв/1,73 м2 (тяжка ниркова недостатність) чи його концентрації в плазмі крові еквівалентно або більше 2 мг/100 мл максимальна пероральна добова доза ципрофлоксацину повинна становити 500 мг на добу.
  • Порушення функції нирок та гемодіаліз.
  • При кліренсі креатиніну від 30 до 60 мл/хв/1,73 м2 (помірна ниркова недостатність) або його концентрації у плазмі крові від 1,4 до 1,9 мг/100 мл максимальна пероральна добова доза ципрофлоксацину повинна становити 1000 мг на добу.
  • При кліренсі креатиніну менше 30 мл/хв/1,73 м2 (тяжка ниркова недостатність) чи його концентрації у плазмі крові еквівалентно або більше 2 мг/100 мл максимальна пероральна добова доза ципрофлоксацину повинна становити 500 мг на добу.
  • Порушення функції нирок та хронічний перитонеальний діаліз в амбулаторних умовах:
  • Пероральне застосування ципрофлоксацину у формі таблеток пролонгованої дії, вкритих плівковою оболонкою, у дозі 1 таблетка 500 мг ципрофлоксацину.
  • Порушення функції печінки.
  • Корекція дози не потрібна.

Немає досвіду застосування препарату дітям з порушенням функції нирок або печінки.

Спосіб застосування

Таблетки пролонгованої дії ципрофлоксацину, вкриті плівковою оболонкою, слід ковтати не розжовуючи і запивати невеликою кількістю рідини.

Таблетки пролонгованої дії ципрофлоксацину, вкриті плівковою оболонкою, можна приймати незалежно від вживання їжі.

Прийом препарату натще прискорює засвоєння активної речовини. У такому випадку таблетки пролонгованої дії ципрофлоксацину, вкриті плівковою оболонкою, не слід приймати одночасно із вживанням молочних продуктів або напоїв, збагачених мінералами (таких як молоко, йогурт, апельсиновий сік, збагачений кальцієм). Проте кальцій, що міститься у раціоні, суттєво не впливає на всмоктування ципрофлоксацину.

При тяжкому перебігу захворювання або через інші причини (наприклад, якщо хворий отримує ентеральне харчування) коли приймати таблетки ципрофлоксацину неможливо, рекомендується перейти на ін’єкційну форму ципрофлоксацину. Після застосування ін’єкційної форми лікування можна продовжити із застосуванням таблеток ципрофлоксацину.

Тривалість лікування

Тривалість лікування визначає лікар залежно від тяжкості захворювання, клінічного перебігу хвороби та бактеріологічного профілю. Важливо продовжувати лікування протягом принаймні 2 днів після нормалізації температури тіла або зникнення клінічних симптомів. Середня тривалість лікування становить:

  • 1 день при гострій неускладненій гонореї та циститі;
  • до 7 днів при інфекціях нирок, сечовивідних шляхів та органів черевної порожнини;
  • у хворих зі зниженим імунітетом лікування проводити протягом усього періоду 

нейтропенії;

  • при остеомієліті курс лікування може становити до 2 місяців;
  • 7-14 днів при всіх інших інфекціях;
  • загальна тривалість лікування легеневої сибірської виразки (після контакту) ципрофлоксацином (внутрішньовенно або перорально) становить 60 днів.

При інфекціях, спричинених стрептококами, лікування слід продовжувати як мінімум 10 днів для уникнення ризику розвитку пізніх ускладнень.

При інфекціях, спричинених Chlamydia, курс лікування також повинен тривати щонайменше 10 днів.

При ускладненнях муковісцидозу легень, спричиненого Pseudomonas aeruginosa, у дітей (віком від 5 до 17 років) тривалість лікування становить 10-14 днів.

  • Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів або пієлонефрит

При ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів або пієлонефриті, спричинених Escherichia coli, курс лікування становить 10-21 днів.

Для лікування легеневої сибірської виразки (після контакту з бактеріями) співвідношення ризик-користь доводить, що застосування ципрофлоксацину хворим дітям є доцільним.

Діти

Ципрофлоксацин можна застосовувати дітям як препарат другої та третьої лінії для лікування ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів та пієлонефриту, спричинених Escherichia coli (вік дітей, які одержували лікування у ході клінічних досліджень, становив від 1 до 17 років), а також для лікування легеневих ускладнень, спричинених Pseudomonas aeruginosa у дітей з муковісцидозом (вік дітей, які одержували лікування у ході клінічних досліджень, становив від 5 до 17 років).

Ципрофлоксацин можна призначати тільки після ретельної оцінки співвідношення ризик-користь через імовірність розвитку побічних ефектів з боку суглобів та/або навколосуглобових тканин.

Лікування дітей у рамках клінічних досліджень проводили тільки за зазначеними вище показаннями. Клінічний досвід застосування ципрофлоксацину дітям за іншими показаннями обмежений.

Для дітей дану лікарську форму (таблетки пролонгованої дії) можна застосовувати тільки за умови можливості дозування відповідно до маси тіла дитини.

Передозування

Повідомлялося, що передозування внаслідок прийому 12 г препарату призводило до симптомів помірної токсичності. Гостре передозування у дозі 16 г призводило до розвитку гострої ниркової недостатності.

Симптоми передозування включали запаморочення, тремор, головний біль, втому, судоми, галюцинації, сплутаність свідомості, абдомінальний дискомфорт, ниркову та печінкову недостатність, а також кристалурію та гематурію. Повідомлялося також про оборотну ниркову токсичність.

Окрім звичайних невідкладних заходів, що проводять при передозуванні, рекомендовано моніторинг функції нирок, зокрема визначення рН сечі і у разі необхідності – підвищення її кислотності для попередження явищ кристалурії. Пацієнти повинні отримувати достатню кількість рідини. Антациди, що містять у своєму складі кальцій або магній, теоретично мають знижувати всмоктування ципрофлоксацину при передозуванні.

За допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу виводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину ({amp}lt;10 %).

У випадку передозування необхідно проводити симптоматичне лікування. Через можливе подовження інтервалу QT доцільним також є проведення ЕКГ-моніторування.



Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Суставы
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Adblock
detector